Запрос в банк на предоставление информации по кредиту

Довольно часто происходит так, что банк, клиентом которого вы были ранее, спустя некоторое время начинает предъявлять вам претензию по поводу возврата денежной задолженности по кредитной карте. При этом вы уверены что не пользовались кредиткой или “закрывали” ее своевременно. Однако на все ваши утверждения, операторы банка продолжают звонить вам на мобильный и присылать по почте письменные уведомления о возврате долга.

Что делать в подобных ситуациях? Готовиться к судебным баталиям!

В первую очередь, нужно собрать максимальное количество информации от банка о имеющейся задолженности, которая будет подтверждаться письменными документами: договорами, заявлениями, расчетами и прочее.

Важными моментами в данном случае будет являться следующее:

  • каков возраст задолженности и когда был совершен последний платеж по кредиту?
  • признаете ли Вы существование задолженности?

В случае, если возраст задолженности по кредиту будет более трех лет и за это время вами не вносились платежи по кредиту, то можете расслабиться, поскольку банку вряд ли удастся взыскать с вас долг, так как сроки обращения в суд уже пропущены, что подтверждается позицией Верховного Суда, и кроме как оказывать на вас психологическое давление, с целью сломить вас и получить свои деньги обратно, банку ничего не остается.

В случаях общения с операторами банка и переписками с финансовым учреждением, важно не признавать задолженность и не давать обещания погасить ее, в противном случае, сотрудники банка могут задокументировать вашу позицию и мотивировать этим в суде.

Ниже представлен пример информационного запроса в банк на получение информации о имеющийся задолженности и получения соответствующих документов, подтверждающих оформление кредита.



 

Голові правління

ПАТ «ПриватБанк»

вул. Набережна Перемоги, 50

м. Дніпро, 49094

 

СИДОРЕНКО Сидорини Сидорівни

вул. Кромова, 15  кв. 77 м. Київ, 01033

т.м. +380 (___) _______________

ЗАЯВА

Відповідно до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 205 ЦК України, правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою.

Згідно ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1054 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про споживче кредитування”, після укладення договору про споживчий кредит, кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Порядок, форма та умови укладання кредитного договору, визначені відповідно ст.ст. 12, 13, 14 Закону України “Про споживче кредитування”.

Таким чином, Ваші посилання на нібито підписання мною анкети-заяви, яка чомусь, ототожнюється Вами з укладанням відповідного кредитного договору, на мою думку – є  неспроможними. Оригінал чи копія кредитного договору чи анкети-заяви у мене відсутні.

Крім цього, хочу зауважити, що я не користуюся системою Приват24 та не зареєстрована у ній. Відвідавши неодноразово відділення ПриватБанку, його працівниками було відмовлено мені, в усній формі, у наданні запитуваної мною інформації. Тому, наразі, у мене відсутня інша можливість, окрім письмового запиту, отримати інформацію, яка мене цікавить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 15 Закону України «Про звернення громадян», –

ПРОШУ:

1. Надати інформацію про те, чи є я, Сидоренко Сидорина Сидорівна клієнтом ПАТ «ПриватБанк»?

2. Чи оформлялись та надавалися мені банківські продукти ПАТ «ПриватБанк»? Якщо так, вказати, які саме, коли та на підставі чого?

3. Чи існують будь-які фінансові (кредитні) заборгованості мене перед ПАТ «ПриватБанк» чи фінансові претензії ПАТ «ПриватБанк» до мене? При наявності таких зобов’язань, надати підстави їх утворення (завірені належним чином заяви, договори тощо), надати графік платежів та відсоткову ставку та інше.

4. Письмову відповідь, надати на мою адресу у встановлені законом терміни.

 

«___»______20__ року                                                                    _____________С.СИДОРЕНКО

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
УкрЮрDOC.